Доплата за вакантну посаду

12.06.2018 Выкл. Автор admin

Виплати за додаткове навантаження держслужбовцям

Однією із складових заробітної плати державного службовця є виплати за додаткове навантаження.
У цій статті розглянемо, за що здійснюються такі виплати, в яких розмірах та за яких умов, а також дізнаємося, кому такі виплати не проводяться.

Відповідно до ст. 50 Закону про держслужбу заробітна плата державного службовця складається з:

  • посадового окладу;
  • надбавки за вислугу років;
  • надбавки за ранг державного службовця;
  • виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 % посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця;
  • виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою;
  • премії (у разі встановлення).

Тимчасова відсутність працівника

Виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця встановлюється керівником державної служби державному службовцю за поданням його безпосереднього керівника у розмірі 50 % посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця (частина третя ст. 52 Закону про держслужбу).

Слід зазначити, що частиною третьою цієї статті не обмежено період, протягом якого може здійснюватися виплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця. При цьому не можна доручати виконання обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця працівнику, який не має статусу державного службовця (тобто іншим категоріям персоналу в державному органі).

Під виконанням обов’язків тимчасово відсутнього працівника слід розуміти заміну працівника, відсутнього у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, відпусткою, виконанням громадських обов’язків тощо, коли відповідно до чинного законодавства за ним зберігається робоче місце (посада). Працівники виконують обов’язки тимчасово відсутнього працівника одночасно з виконанням своїх основ­них обов’язків у межах встановленої графіком роботи тривалості робочого дня.

Обмежень щодо періоду, протягом якого здійснюється виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця, чинним законодавством не передбачено.

Отже, виплата за додаткове навантаження державному службовцю у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця може бути встановлена керівником державної служби за поданням його безпосереднього керівника у разі, якщо виконувана ним робота не передбачена його посадовими обов’язками.

Якщо посада вакантна

Частиною четвертою ст. 52 Закону про держслужбу визначено, що виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою державної служби встановлюється керівником державної служби за поданням безпосереднього керівника державним службовцям, між якими здійснено розподіл обов’язків за вакантною посадою, пропор­ційно додатковому навантаженню за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою.

Крім того, частиною шостою ст. 31 цього Закону передбачено, що з метою безперебійного функціонування державного органу одночасно з прийняттям рішення про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби до призначення особи на таку посаду суб’єкт призначення може прийняти рішення:

  • про тимчасове покладення виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби категорії «А» на одного із заступників або на одного з керівників самостійних структурних підрозділів цього державного органу;
  • про тимчасове покладення виконання обов’язків за вакантною посадою керівника самостійного структурного підрозділу на одного із державних службовців, які працюють у відповідному структурному підрозділі державного органу;
  • про тимчасовий розподіл обов’язків за іншими вакантними посадами державної служби між державними службовцями, які працюють у відповідному структурному підрозділі державного органу.

Строк тимчасового виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби категорії «А», передбаченого п. 1 частини шостої ст. 31 Закону про держслужбу, не може перевищувати три місяці.

Рішення, передбачене п. 2 цієї частини, може бути прийнято за умови відсутності посади заступника керівника самостійного структурного підрозділу у державному органі або якщо така посада є вакантною.

У разі прийняття рішення, передбаченого пунктами 1 — 3 цієї частини, відповідним працівникам встановлюється виплата, передбачена частиною четвертою ст. 52 Закону про держслужбу.

Чи можливі такі виплати заступнику керівника

Згідно з п. 13 Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом № 336, похідні посади, назви яких утворено за допомогою слова «заступник», мають такі самі кваліфікаційні характеристики, що й базові. Завдання, обов’язки, знання та кваліфікаційні вимоги цих працівників під час розроблення посадових інструкцій визначаються на основі кваліфікаційної характеристики відповідної базової професії.

Конкретний перелік посадових обов’язків заступників керівника (директора департаменту, начальника відділу, завідувача сектору тощо) визначає відповідний керівник через розподіл (делегування) завдань, обов’язків та відповідальності разом з потрібними для цього повноваженнями.

Заступник керівника відповідає за якісне, своєчасне та ефективне виконання обов’язків свого безпосереднього керівника на час його відсутності.

Таким чином, якщо обов’язки керівника виконує його заступник, то виплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця та виплата за виконання обов’язків за вакантною посадою державного служби йому не здійснюється, оскільки згідно з посадовими обов’язками заступник має виконувати обов’язки керівника у разі його відсутності (тимчасової або внаслідок вакантності його посади).

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Закон про держслужбу — Закон України від 10.12.2015 р. № 889-VIII «Про державну службу»
Наказ № 336 — наказ Мінпраці України від 29.12.2004 р. № 336 «Про затвердження Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників»

Надбавка за складність + доплата за розширення

Будь ласка, підкажість чи законно нараховувати доплату за розширення зони обслуговування верстальникам (2 особи) в розмірі 50% кожному від окладу за вакантною посадою верстальника, якщо штатним розписом передбачено 3 штатні одиниці (третя звільнилась), при цьому обом верстальникам вже встановлена надбавка за складність та напруженість в роботі 30% від окладу?

Читайте так же:  Лицензия кб ренессанс кредит ооо

Сподіваюсь на відповідь. Дякую.

Трохименко Людмила написав: Доброго дня!

Встановлення доплати за розширену зону обслуговування не залежить від встановлення вищевказаних надбавок. Розмір доплати визначається економією фонду зарплати за вакантною посадою. Така доплата може бути встановлена двом працівникам.
При цьому зверніть увагу: доплата встановлюється до посадового окладу працівників за основною посадою.

Трохименко Людмила, а что имеется ввиду под «за основною посадою», т.е. например от оклада работающего верстальщика 50% или по 50% по вакантной должности?

Надбавка за виконання обов»язків за вакантною посадою

Уокер » 09 червня 2016, 15:23

Виконання додаткової роботи в порядку суміщення, виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт відбувається без звільнення від основної роботи і виконується в межах тривалості робочого дня (робочої зміни) за основною посадою. Табелюється за основною посадою а за виконання додаткової роботи встановлюється доплата.

На відміну від вищезазначених способів, суть тимчасового замісництва полягає у виконанні працівником, що не є штатним заступником, обов’язків тимчасово відсутнього керівника структурного (виробничого) підрозділу із звільненням на період замісництва від виконання обов’язків, обумовлених трудовим договором за основним місцем роботи. Тимчасовому заміснику виплачується різниця в посадових окладах.
Відповідь на ваше птання — виплата різниці в окладах

Виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника: правові аспекти

Статтею 105 Кодексу про працю України передбачено, що працівники можуть виконувати на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи.

У таких випадках проводиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, розмір якої встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі (ч. 2 ст. 105 КЗпП).

Міністерство праці та соціальної політики у листах від 2.12.2005 № 9942/0/14-05/018-17, від 26.05.2003 № 18-349 роз’яснює, що оскільки відсутнє законодавче визначення понять «суміщення професій», «розширення зони обслуговування» та «виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника», то з цих питань необхідно керуватись положеннями постанови Ради Міністрів СРСР «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 04.12.1981 № 1145 та Інструкцією Держкомпраці, Мінфіну СРСР і ВЦРПС щодо застосування постанови Ради Міністрів СРСР від 4 грудня 1981 року № 1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 14.05.1982 № 53-ВЛ.

Зазначені нормативні акти продовжують діяти на території України відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.91 № 1545-XII «Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу РСР», якою встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

На цій підставі постанова про порядок суміщення професій (посад) та Інструкція з її застосування продовжують діяти в частині тих пунктів, які містять загальні норми і принципи цієї форми роботи працівників: визначення суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування і збільшення обсягу робіт, виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, а також перелік керівних працівників підприємств, яким зазначені доплати не можуть провадитись.

Виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основних трудових обов’язків передбачає заміну іншого працівника, відсутнього у зв’язку з хворобою, відпусткою, відрядженням і з інших причин і за яким відповідно до чинного законодавства зберігається місце роботи (посада).

Якщо посадовою інструкцією передбачене виконання обов’язків іншого працівника на час його відсутності, то такі обов’язки належать до його трудової функції і виконуються без видання окремого наказу та без доплати.

В інших випадках виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника допускається тільки за згодою працівника та за умови видання відповідного наказу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 (із змінами) «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (абз. «а» пп. 3 п. 3) визначено, що доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників в бюджетній сфері встановлюється в розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки) працівника, який виконує обов’язки тимчасово відсутнього працівника.

Зазначена доплата не встановлюються керівникам бюджетних установ, закладів та організацій, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій, їх заступникам.

Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 15.04.1993 № 102 надано право керівникам навчальних установ і закладів освіти за погодженням з профспілковим комітетом встановлювати працівникам в межах фонду оплати праці доплати за виконання поряд з основною роботою обов’язків тимчасово відсутніх працівників. Доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього керівника його штатним заступником не провадяться (пункт 52 Інструкції).

Конкретні розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються у колективному договорі.

Галузевою угодою між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020 року (пункт 6.3.6.) визначено, що при встановленні розмірів доплат за суміщення професій, посад, розширення зони обслуговування, за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників без звільнення від своєї основної роботи на підставі колективних договорів використовується на цю мету уся економія фонду заробітної плати за відповідними посадами.

Читайте так же:  Заменяет ли каско осаго

У тому разі, коли умови про розмір доплат за виконання працівником поряд з основною роботою додаткової роботи за іншою професією чи посадою (суміщення професій, посад) або обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи не були визначені відповідно до статті 105 КЗпП України у колективному договорі розмір доплати за таку роботу, виконану за розпорядженням власника або з його відома, визначається судом з урахуванням її складності, характеру, обсягу, а також ступеня використання робочого часу та тарифної ставки працівника (пункт 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»).

Суміщення посад та виконання обов’язків відсутнього працівника у фармацевтичній компанії

Зміни у портфелі препаратів фармкомпанії, а також у пріоритетах стосовно їх просування викликають потребу у перерозподілі обов’язків між працівниками. Так, при створенні нового структурного підрозділу роботодавець може надати перевагу залученню до роботи на новій посаді особи, що вже працевлаштована у компанії та має відповідну кваліфікацію. Такий підхід дозволяє оптимізувати кількість персоналу та пов’язані з цим витрати фармкомпанії.

Крім того, це питання також стає актуальним, коли працівникові доручається виконання функцій колеги, що відсутній у зв’язку з відрядженням, тривалою хворобою, відпусткою або якщо він звільнився і на його місце ще не було прийнято нову особу. Як свідчить практика, головними питаннями у цьому аспекті залишаються такі: (і) який із способів покладення додаткових обов’язків на працівників може бути застосовано у конкретній ситуації; та (іі) які особливості нарахування доплат у кожному випадку. Чинним законодавством України встановлено такі основні способи виконання працівниками додаткових обов’язків: суміщення професій (посад); виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника; тимчасове замісництво; розширення зони обслуговування, збільшення обсягу виконуваних робіт.

Поняття «суміщення професій/посад», особливості оформлення

Ст. 105 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) передбачає таке: «Працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд із своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, проводиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника». Керуючись вказаною нормою, можна зробити висновок, що суміщення професій/посад розцінюється як виконання працівником на тому ж підприємстві поряд із основною роботою, встановленою його трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою).

Обов’язковою умовою для суміщення є наявність відповідної (суміщуваної) посади в штатному розписі. При цьому відповідна посада має бути не заповненою (залишатися вакантною). Відсутність вакансій (штатних одиниць) означає неможливість встановити доплату за суміщення професій (посад). Про це, до речі, йдеться у Листі Державної фіскальної служби України від 02.06.2015 р. № 11415/6/99-95-42-0216. Суміщення може мати місце, наприклад, якщо попередній працівник був звільнений, або якщо до штатного розпису була введена нова посада і вона залишається вакантною. При цьому суміщення професій (посад) може провадитися працівниками винятково в межах установленої тривалості їх робочого дня та не табелюється додатково.

Таким чином, слід зауважити, що суміщення професій (посад) має такі особливості: робота за другою посадою не відображається в табелі обліку використання робочого часу; друга посада залишається вакантною; для допущення працівника до роботи за суміщенням посад, за загальним правилом, достатньо подання заяви працівником та видачі керівником наказу про суміщення; окремий трудовий договір не укладається, запис у трудову книжку про суміщення не вноситься; порядок оплати праці встановлюється на підставі положень колективного договору та вказується у наказі про суміщення; оплата роботи за другою посадою на законодавчому рівні класифікується як надбавка до заробітної плати.

Поняття «виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника», особливості оформлення

Міністерством праці та соціальної політики України у листі від 19.04.2011 р. № 126/06/186-11 було роз’яснено, що виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення працівника від своїх основних обов’язків — це заміна працівника, відсутнього у зв’язку з хворобою, відпусткою (без звільнення від основних трудових обов’язків), коли працівник поряд із своєю основною роботою виконує обов’язки тимчасово відсутнього працівника. При цьому призначення працівника виконуючим обов’язки за вакантною посадою не допускається.

Отже, виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника характеризується так:

  • виконання додаткових обов’язків у цьому разі означає фактичну заміну працівника, тимчасово відсутнього з причин, які дозволяють зберігати за відсутнім працівником місце роботи (відрядження, відпустка тощо);
  • поряд з виконанням додаткових функцій працівник продовжує виконувати свою основну роботу, яка передбачена трудовим договором;
  • виконання додаткових обов’язків відбувається протягом його робочого дня, який встановлений умовами укладеного з ним трудового договору;
  • виконання додаткових обов’язків оформлюється наказом керівника підприємства про покладання додаткових функцій з виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника;
  • призначення працівника виконуючим обов’язки тимчасово відсутнього працівника здійснюється за згодою працівника, якого призначають;
  • відповідно до ст. 105 КЗпП працівнику також провадиться доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника;
  • порядок оплати праці встановлюється на підставі положень колективного договору та вказується у відповідному наказі.

Оплата праці при суміщенні професій (посад) і виконанні обов’язків тимчасово відсутнього працівника

Що стосується питання оплати праці при суміщенні професій (посад) і виконанні обов’язків тимчасово відсутнього працівника, перш за все, необхідно зауважити, що в обов’язковому порядку до звичайної заробітної плати відповідного працівника здійснюється нарахування відповідної доплати.

На відміну від роботи за сумісництвом, що оплачується пропорційно відпрацьованому часу, доплати при суміщенні професій (посад) і виконанні обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються у фіксованих відсотках до тарифної ставки (окладу). Що стосується розміру доплат, в ідеальному варіанті їх конкретні розміри деталізуються у колективному договорі підприємства або в іншому локальному акті, що регулює питання оплати праці (наприклад положення про оплату праці). Чинне законодавство України не деталізує конкретні розміри відповідних доплат для приватної (небюд­жетної) сфери та у цілому залишає це питання на розсуд роботодавця.

Читайте так же:  Пособие потребителю

На практиці розмір доплати визначається наявністю економії за окладами на посадах, обов’язки за якими виконуються. Тому доплати можуть встановлюватися у відсотках до тарифної ставки, у розмірі до 100% тарифної ставки (посадового окладу) відсутнього працівника (у разі нарахування доплати за виконання обов’язків відсутнього працівника) або за вакантною посадою (при нарахуванні доплати за суміщення). Так, Генеральною угодою між КМУ, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями на 2008–2009 рр., Генеральною угодою про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010–2012 рр. встановлено такі розміри надбавок та доплат:

  • за суміщення професій (посад) — доплата одному працівнику не обмежується максимальним розміром і встановлюється в межах економії фонду заробітної плати за тарифною ставкою й окладом суміщуваної посади працівника;
  • за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника — до 100% тарифної ставки (окладу, посадового окладу) відсутнього працівника.

Відповідна доплата в обох випадках встановлюється наказом керівника підприємства, у кожному конкретному випадку окремо, з урахуванням положень локальних актів (колективного договору, положення про оплату праці), у яких визначається розмір такої доплати. Як свідчить практика, найчастіше доплати закріплюються на рівні 50% суми посадового окладу. У будь-якому разі конкретний розмір доплати, окрім вищезазначеного, істотно залежить від особливості, складності, виду, обсягу виконуваних робіт та витрат робочого часу.

e-mail: n.mozgovaya@omp.ua

тел.: +38 (044) 391-30-01

Доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника державному службовцю

Дуже цікавить питання: чи є обов’язковою виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього держслужбовця у розмірі 50 % посадового окладу відсутнього працівника згідно ч. 3 ст. 52 Закону про держслужбу № 889?

Чи потрібно в наказі про покладання обов’язків окремим пунктом зазначати про встановлення такої виплати?

Сегодня появилось постановление КМУ от 23.08.2016 г. № 521 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України». В ней среди прочих постановлений, указано следующее: ПЕРЕЛІК актів Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
.
«76. Пункти 12 і 13 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2014 р. N 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» (Офіційний вісник України, 2014 р., N 22, ст. 683) стосовно працівників, розміри посадових окладів яких затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 р. N 268 «Про умови оплати праці працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, у 2016 році» (Офіційний вісник України, 2016 р., N 30, ст. 1203), від 6 квітня 2016 р. N 292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» (Офіційний вісник України, 2016 р., N 31, ст. 1243) та від 20 квітня 2016 р. N 304 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу» (Офіційний вісник України, 2016 р., N 34, ст. 1327, N 61, ст. 2097).»
.
Я полностью согласна с nataliya28, что эта выплата предусмотрена Законом № 889 и ее можно было платить с 1 мая 2016 г. А сейчас, КМУ просто приводит свои постановления в соответствии с действующим законодательством.

Доброго дня! Є два накази:
1. «Про надання відпустки» начальнику відділу, де зазначається покладання його обов’язків на іншого держслужбовця у відділі (головний спеціаліст). Другим пунктом залишають контроль за виконанням цього наказу. І все. Підстава: графік відпусток.
2. Наказ «Про покладання обов’язків», в якому на період тимчасової непрацездатності начальника відділу обов’язки покладаються на іншого держслужбовця. Підстава: службова записка відсутнього начальника.

В ЗУ ПРо держслубу зазначено що така виплата » встановлюється керівником державної служби державному службовцю за поданням його безпосереднього керівника»

Питання:
1. Чи достатньо таких наказів, щоб вже робити доплату за виконання обов’язків? Чи треба в наказах прописувати третім пунктом: провести доплату за виконання обов’язків в розмірі 50% посадового окладу відсутнього працівника. — тільки за цієї умови платити?
2. В першому наказі підстава — лише графік відпусток, тобто клопотання подання начальника відділу немає — в цій ситуації одну з умов не виконано — тоді не платити?

Я так розумію, що для того, щоб виплатити цю надбавку повинні виконатись дві умови — в наказі прописати що ВСТАНОВИТИ НАДБАВКУ, а в підставах: ПОДАННЯ Начальника відділу. Тільки тоді можна платити?
Дякую!