Приказ минтруда от 19042006 138

11.03.2019 Выкл. Автор admin

Об утверждении Методических рекомендаций по применению суммированного учета рабочего времени

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

від 19 квітня 2006 року N 138

Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу

На виконання пункту 3.4.52 плану роботи Міністерства праці та соціальної політики України на 2006 рік, затвердженого наказом від 20.02.2006 р. N 39, наказую:

Затвердити Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, що додаються.

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства праці та соціальної політики України
від 19 квітня 2006 р. N 138

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо застосування підсумованого обліку робочого часу

Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу розроблено на виконання пункту 3.4.52 плану роботи Міністерства праці та соціальної політики України на 2006 рік.

У методичних рекомендаціях викладено умови та порядок застосування підсумованого обліку робочого часу з урахуванням чинного законодавства.

Методичні рекомендації може бути використано підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та господарювання з метою більш ефективного використання робочого часу та засобів виробництва. В окремих галузях господарства може бути розроблено методичні рекомендації з урахуванням специфіки їхнього функціонування.

Методичні рекомендації розроблено Міністерством праці та соціальної політики України за участю Науково-дослідного інституту соціально-трудових відносин (м. Луганськ).

1. Відповідно до ст. 61 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) підсумований облік робочого часу запроваджується на безперервно діючих підприємствах, в установах і організаціях (далі — підприємствах), а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або тижнева тривалість робочого часу.

2. Підсумований облік робочого часу запроваджується на підприємстві роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації, а у разі його відсутності це питання відповідно до ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» може бути врегульовано колективним договором.

3. При підсумованому обліку робочого часу робота працівників регулюється графіками роботи (змінності), які розробляються роботодавцем і погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації, а в разі його відсутності можуть бути передбачені в колективному договорі. Графіки роботи (змінності) розробляються таким чином, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин, передбаченого ст. 50 та 51 КЗпП .

4. Виходячи з виробничих потреб, роботодавець за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації або в колективному договорі може встановлювати з урахуванням характеру і умов праці тривалість роботи протягом дня за підсумованим обліком робочого часу до 12 годин робочого часу на зміну. Не рекомендується встановлювати продовжену тривалість робочого дня на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

5. При складанні змінних графіків роботи та визначенні тривалості робочої зміни роботодавець та виборний орган первинної профспілкової організації підприємства повинні враховувати характер і умови праці, коли перевтома працівника може становити загрозу життю та здоров’ю як самого працівника, так і його оточення.

6. Обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства. Він охоплює робочий час і години роботи у вихідні і святкові дні, години відпочинку. Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді.

Обліковим періодом при підсумованому обліку робочого часу, як правило, є місяць. В окремих випадках застосовуються інші облікові періоди — декада (10 календарних днів місяця), квартал, півріччя, рік тощо. У сільському господарстві (в рільництві) може застосовуватися розрахунковий річний період (від початку весняно-польових до закінчення осінньо-польових робіт). Для окремих категорій працівників морського, річкового та залізничного транспорту обліковим періодом може бути тур (час з моменту явки на роботу для поїздки до моменту явки на роботу для наступної поїздки).

7. При підсумованому обліку робочого часу графіки роботи (змінності) мають розроблятися таким чином, щоб тривалість перерви в роботі між змінами була не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи перерву на обід) (частина перша ст. 59 КЗпП ), тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не меншою, як сорок дві години ( ст. 70 КЗпП ). Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється (частина друга ст. 59 КЗпП ).

8. В окремих випадках тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку може бути скорочена, але не менше, як 12 годин на добу. На умовах, визначених колективним договором, невикористані години щоденного (міжзмінного) відпочинку підсумовуються і можуть бути надані як додаткові вільні від роботи дні протягом облікового періоду.

Час, відпрацьований понад нормальну тривалість робочого часу, визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом роботи згідно табелю обліку робочого часу та нормою тривалості робочого часу за обліковий період. Кількість додаткових вільних від роботи днів визначається шляхом ділення часу, відпрацьованого понад норму тривалості робочого часу, на нормальну тривалість робочого дня.

9. Графіками роботи на обліковий період мають бути передбачені дні щотижневого відпочинку. У місячному та інших облікових періодах, що перевищують місяць, кількість вихідних днів за графіками роботи (змінності) не повинна бути меншою, ніж кількість повних тижнів цього облікового періоду. Робота у визначені вихідні дні компенсується у порядку передбаченому законодавством ( ст. 72 КЗпП ).

10. При підсумованому обліку робочого часу час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно зі ст. 106 КЗпП .

Оплата за всі години надурочної роботи провадиться в кінці облікового періоду.

Робота понад норму робочого часу, передбаченого графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу за обліковий період, не є надурочною роботою. Переробіток норми робочого часу, що виникає в окремі дні при підсумованому обліку, може компенсуватися додатковими днями відпочинку або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду.

11. У разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні ( ст. 73 КЗпП ) за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Години роботи, що перевищуюсь цю норму, вважаються надурочними і оплачуються в подвійному розмірі. Тому під час підрахунку надурочних годин у випадку підсумованого обліку робочого часу робота у святкові і неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі.

12. Підсумований облік робочого часу кожного працівника здійснюється за табелем виходів на роботу та затвердженим графіком роботи (змінності) за обліковий період. Облік робочого часу по кожному працівнику має провадитись наростаючим підсумком з початку встановленого облікового періоду. Норма робочого часу за обліковий період визначається за календарем з розрахунку шестиденного робочого тижня, семигодинного робочого дня (чи відповідного скороченого робочого дня) з урахуванням скороченого робочого часу напередодні вихідних днів — до 5 годин і напередодні святкових і неробочих днів — на 1 годину.

Читайте так же:  Пособие для стрижки собак

У порядку, встановленому в колективному договорі, норма робочого часу за обліковий період може визначатися за графіком п’ятиденного робочого тижня. Ураховуючи те, що при п’ятиденному робочому тижні КЗпП не передбачає встановлення конкретної тривалості щоденної роботи, норма робочого часу за обліковий період визначається шляхом множення часу тривалості робочого дня на кількість робочих днів за календарем п’ятиденного робочого тижня, що припадають на цей період, з рівною тривалістю кожного робочого дня, з урахуванням її скорочення напередодні святкових і неробочих днів та вихідними днями в суботу і неділю.

Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період. При підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду виключаються дні, які за графіком або розпорядком роботи припадають на час, упродовж якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання своїх трудових обов’язків (відпустка, виконання державних або громадських обов’язків, тимчасова непрацездатність тощо).

На підприємстві встановлений обліковий період за квартал.

Норма тривалості робочого часу, розрахована за графіком п’ятиденного робочого тижня з вихідними днями у суботу та неділю та тривалості часу роботи протягом кожного робочого дня 8 годин при 40-годинному робочому тижні, враховуючи скорочення робочого часу напередодні святкових та неробочих днів, у першому кварталі 2006 року становитиме 494 години, з них у січні — 159 годин, в лютому — 160 годин, у березні — 175 годин.

Працівник у період з 13.03.2006 р. по 21.03.2006 р. (включно) не працював у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, тобто був відсутній на роботі відповідно до чинного законодавства за графіком п’ятиденного робочого тижня 56 годин.

У цьому випадку нормальна тривалість робочого часу, яку повинен відпрацювати цей працівник, становитиме в січні — 159 годин, в лютому — 160 годин, в березні — 119 годин (175 — 56), а всього за квартал 438 годин.

Якщо працівник фактично відпрацював у січні 176 годин, в лютому — 174 години, а в березні — 102 години, тобто всього за квартал 452 години, то кількість надурочних годин складатиме 14 годин (452 — 438).

В іншому випадку нормальна тривалість робочого часу працівника, який приступив до роботи на умовах підсумованого обліку робочого часу з 16 лютого 2006 року, становитиме за графіком роботи п’ятиденного робочого тижня у лютому 72 години, а у березні — 175 годин. За таких умов, якщо працівник, наприклад, відпрацював за підсумованим обліком робочого часу 336 годин, кількість надурочних годин становитиме 89 годин (336 — 72 — 175).

13. У разі, коли за характером виробництва неможливе додержання законодавчої норми робочого часу в установленому обліковому періоді і неминуча необхідність надурочного робочого часу, графіки роботи (змінності) повинні розроблятися з таким розрахунком, щоб норма надурочного часу не перевищувала 120 годин на рік ( ст. 65 КЗпП ).

Для окремих категорій працівників можуть бути встановлені менші обмеження. Так, зокрема, згідно з Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту України 17 січня 2002 р. N 18 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 лютого 2002 р. за N 97/6385), надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного водія 4 годин протягом двох днів підряд або 75 годин на рік у разі встановлення підсумованого обліку робочого часу чи 100 годин на рік у разі додержання щотижневої норми тривалості робочого часу.

14. При підсумованому обліку робочого часу на безперервних роботах при шестиденному робочому тижні тривалість нічної роботи зрівнюється з денною. В інших випадках тривалість роботи (зміни) в нічний час скорочується на одну годину ( ст. 54 КЗпП ).

15. При підсумованому обліку робочого часу змінна робота, як правило, триває цілодобово, в тому числі — в нічний час. Тому на такі роботи відповідно до частини першої ст. 55 КЗпП забороняється залучати:

1) вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років ( ст. 176 КЗпП );

2) осіб, молодших вісімнадцяти років ( ст. 176 КЗпП );

3) інші категорії працівників, передбачені законодавством.

16. Робота інвалідів у нічний час, в тому числі і при цілодобовій змінній роботі, можлива лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям ( ст. 55 , 63 та 172 КЗпП ).

17. Підсумований облік робочого часу кожного працівника здійснюється за табелем виходів на роботу та затвердженим графіком роботи (змінності) за обліковий період. Ці два розрахунки необхідні з метою виявлення надурочних годин та годин, відпрацьованих працівниками у вихідні дні або додаткові за графіком дні відпочинку при тимчасовій відсутності працівників в інших змінах, для достовірного нарахування їм заробітної плати.

Надруковано:
«Праця і зарплата»,
N 16, квітень, 2006 р.

Методические рекомендации по применению суммированного учета рабочего времени

Вступил в силу с 19.04.2006
Утверждены приказом Минтруда и социальной политики Украины от 19.04.2006 г. №138

По сути. Работодатель с согласия профсоюза может устанавливать продолжительность работы в течение дня по суммированному учету рабочего времени до 12 часов рабочего времени в смену.

Методические рекомендации по применению суммированного учета рабочего времени разработаны во исполнение пункта 3.4.52 плана работы Министерства труда и социальной политики Украины на 2006 год.

В методических рекомендациях изложены условия и порядок применения суммированного учета рабочего времени с учетом действующего законодательства.

Методические рекомендации могут быть использованы предприятиями, учреждениями, организациями всех форм собственности и хозяйствования с целью более эффективного использования рабочего времени и средств производства. В отдельных отраслях хозяйства могут быть разработаны методические рекомендации с учетом специфики их функционирования.

Методические рекомендации разработаны Министерством труда и социальной политики Украины при участии Научно-исследовательского института социально-трудовых отношений (г. Луганск).

1. В соответствии со ст. 61 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ) суммированный учет рабочего времени вводится на непрерывно действующих предприятиях, в учреждениях и организациях (далее — предприятиях), а также в отдельных производствах, цехах, участках, отделениях и на некоторых видах работ, где по условиям производства (работы) не может быть соблюдена установленная для данной категории работников ежедневная или недельная продолжительность рабочего времени.

2. Суммированный учет рабочего времени вводится на предприятии работодателем по согласованию с выборным органом первичной профсоюзной организации, а в случае его отсутствия данный вопрос в соответствии со ст. 7 Закона Украины «О коллективных договорах и соглашениях» может быть урегулирован коллективным договором.

3. При суммированном учете рабочего времени работа работников регулируется графиками работы (сменности), которые разрабатываются работодателем и согласовываются с выборным органом первичной профсоюзной организации, а в случае его отсутствия могут быть предусмотрены в коллективном договоре. Графики работы (сменности) разрабатывается таким образом, чтобы продолжительность рабочего времени за учетный период не превышала нормального количества рабочих часов, предусмотренного ст. 50 и 51 КЗоТ.

Читайте так же:  Азюль в швеции пособие

4. Исходя из производственных нужд работодатель по согласованию с выборным органом первичной профсоюзной организации или в коллективном договоре может устанавливать с учетом характера и условий труда продолжительность работы в течение дня по суммированному учету рабочего времени до 12 часов рабочего времени в смену. Не рекомендуется устанавливать увеличенную продолжительность рабочего дня на работах с вредными и тяжелыми условиями труда.

5. При составлении переменных графиков работы и определении продолжительности рабочей смены работодатель и выборный орган первичной профсоюзной организации предприятия должны учитывать характер и условия труда, когда переутомление работника может составлять угрозу жизни и здоровью как самого работника, так и его окружения.

6. Учетный период устанавливается в коллективном договоре предприятия. Он охватывает рабочее время и часы работы в выходные и праздничные дни, часы отдыха. Ежедневная или еженедельная продолжительность рабочего времени, установленная графиком, может колебаться в течение учетного периода, но общая сумма часов работы за учетный период должна равняться норме рабочего времени в учетном периоде.

Учетным периодом при суммированном учете рабочего времени, как правило, является месяц.

В отдельных случаях применяются другие учетные периоды — декада (10 календарных дней месяца), квартал, полугодие, год и т. п. В сельском хозяйстве (в полеводстве) может применяться расчетный годовой период (с начала весенне-полевых до окончания осенне-полевых работ). Для отдельных категорий работников морского, речного и железнодорожного транспорта учетным периодом может быть тур (время с момента явки на работу для поездки до момента явки на работу для следующей поездки).

7. При суммированном учете рабочего времени графики работы (сменности) должны разрабатываться таким образом, чтобы продолжительность перерыва в работе между сменами составляла не меньше двойной продолжительности времени работы в предыдущей смене (включая перерыв на обед) (часть первая ст. 59 КЗоТ), продолжительность еженедельного непрерывного отдыха должна составлять не меньше сорока двух часов (ст. 70 КЗоТ). Назначение работника на работу в течение двух смен подряд запрещается (часть вторая ст. 59 КЗоТ).

8. В отдельных случаях продолжительность ежедневного (междусменного) отдыха может быть сокращена, но не меньше 12 часов в сутки. На условиях, определенных коллективным договором, неиспользованные часы ежедневного (междусменного) отдыха суммируются и могут быть предоставлены как дополнительные свободные от работы дни в течение учетного периода.

Время, отработанное сверх нормальной продолжительности рабочего времени, определяется как разница между фактически отработанным временем работы согласно табелю учета рабочего времени и нормой продолжительности рабочего времени за учетный период. Количество дополнительных свободных от работы дней определяется путем деления времени, отработанного сверх нормы продолжительности рабочего времени, на нормальную продолжительность рабочего дня.

9. Графиками работы на учетный период должны быть предусмотрены дни еженедельного отдыха.

В месячном и других учетных периодах, превышающих месяц, количество выходных дней по графикам работы (сменности) не должно составлять меньше количества полных недель данного учетного периода. Работа в определенные выходные дни компенсируется в порядке, предусмотренном законодательством (ст. 72 КЗоТ).

10. При суммированном учете рабочего времени время, отработанное сверх нормы продолжительности рабочего времени за учетный период, считается сверхурочным и оплачивается согласно ст. 106 КЗоТ.

Оплата за все часы сверхурочной работы производится в конце учетного периода.

Работа сверх нормы рабочего времени, предусмотренного графиком в отдельные дни, недели, месяцы учетного периода, при сохранении нормы рабочего времени за учетный период, не является сверхурочной работой. Переработка нормы рабочего времени, возникающая в отдельные дни при суммированном учете, может компенсироваться дополнительными днями отдыха или соответствующим уменьшениям продолжительности работы в другие дни учетного периода.

11. В случае суммированного учета рабочего времени работа в праздничные и нерабочие дни (ст. 73 КЗоТ) по графику включается в норму рабочего времени за учетный период, установленную на предприятии. Часы работы, превышающие эту норму, считаются сверхурочными и оплачиваются в двойном размере. Поэтому при подсчете сверхурочных часов в случае суммированного учета рабочего времени работа в праздничные и нерабочие дни, проведенная сверх установленной на предприятии нормы рабочего времени, за учетный период не учитывается, поскольку она уже оплачена в двойном размере.

12. Суммированный учет рабочего времени каждого работника осуществляется по табелю выходов на работу и утвержденному графику работы (сменности) за учетный период. Учет рабочего времени по каждому работнику должен производиться нарастающим итогом с начала установленного учетного периода. Норма рабочего времени за учетный период определяется по календарю из расчета шестидневной рабочей недели, семичасового рабочего дня (или соответствующего сокращенного рабочего дня) с учетом сокращенного рабочего времени накануне выходных дней — до 5 часов и накануне праздничных и нерабочих дней — на 1 час.

В порядке, установленном в коллективном договоре, норма рабочего времени за учетный период может определяться по графику пятидневной рабочей недели. Учитывая то, что при пятидневной рабочей неделе КЗоТ не предусматривает установления конкретной продолжительности ежедневной работы, норма рабочего времени за учетный период определяется путем умножения времени продолжительности рабочего дня на количество рабочих дней по календарю пятидневной рабочей недели, приходящихся на этот период, с равной продолжительностью каждого рабочего дня, с учетом ее сокращения накануне праздничных и нерабочих дней и выходных дней

в субботу и воскресенье.

Общее количество сверхурочных часов за учетный период определяется как разница между фактически отработанным временем и нормой часов за данный период. При подсчете нормального количества рабочих часов учетного периода исключаются дни, которые по графику или распорядку работы приходятся на время, на протяжении которого работник в соответствии с законодательством был освобожден от исполнения своих трудовых обязанностей (отпуск, исполнение государственных или общественных обязанностей, временная нетрудоспособность и т. п.).

На предприятии установлен учетный период за квартал.

Норма продолжительности рабочего времени, рассчитанная по графику пятидневной рабочей недели с выходными днями в субботу и воскресенье и продолжительности времени работы в течение каждого рабочего дня 8 часов при 40-часовой рабочей неделе, учитывая сокращение рабочего времени накануне праздничных и нерабочих дней, в первом квартале 2006 года составит 494 часа, из них в январе — 159 часов, в феврале — 160 часов, в марте — 175 часов.

Работник в период с 13.03.2006 г. по 21.03.2006 г. (включительно) не работал в связи с временной нетрудоспособностью, то есть отсутствовал на работе в соответствии с действующим законодательством по графику пятидневной рабочей недели 56 часов.

В данном случае нормальная продолжительность рабочего времени, которую должен отработать этот работник, составит в январе — 159 часов, в феврале — 160 часов, в марте — 119 часов (175 — 56), а всего за квартал 438 часов.

Если работник фактически отработал в январе 176 часов, в феврале — 174 часа, а в марте — 102 часа, то есть всего за квартал 452 часа, то количество сверхурочных часов составит 14 часов (452 — 438).

Читайте так же:  Еткс требования к образованию

В другом случае нормальная продолжительность рабочего времени работника, приступившего к работе на условиях суммированного учета рабочего времени с 16 февраля 2006 года, составит по графику работы пятидневной рабочей недели в феврале 72 часа, а в марте — 175 часов. При таких условиях, если работник, например, отработал по суммированному учету рабочего времени 336 часов, количество сверхурочных часов составит 89 часов (336 — 72 — 175).

13. В случае когда по характеру производства невозможно соблюдение законодательной нормы рабочего времени в установленном учетном периоде и неизбежна необходимость в сверхурочном рабочем времени, графики работы (сменности) должны разрабатываться с таким расчетом, чтобы норма сверхурочного времени не превышала 120 часов в год (ст. 65 КЗоТ).

Для отдельных категорий работников могут быть установлены меньшие ограничения. Так, в частности, согласно Положению о рабочем времени и времени отдыха водителей автотранспортных средств, утвержденному приказом Министерства транспорта Украины 17 января 2002 г. №18 (зарегистрировано в Министерстве юстиции Украины 4 февраля 2002 г. под №97/6385), сверхурочные работы не должны превышать для каждого водителя 4 часов в течение двух дней подряд или 75 часов в год в случае установления суммированного учета рабочего времени или 100 часов в год в случае соблюдения еженедельной нормы продолжительности рабочего времени.

14. При суммированном учете рабочего времени на непрерывных работах при шестидневной рабочей неделе продолжительность ночной работы уравнивается с дневной. В других случаях продолжительность работы (смены) в ночное время сокращается на один час (ст. 54 КЗоТ).

15. При суммированном учете рабочего времени сменная работа, как правило, длится круглосуточно, в том числе — в ночное время. Поэтому на такие работы в соответствии с частью первой ст. 55 КЗоТ запрещается привлекать:

1) беременных женщин и женщин, имеющих детей в возрасте до трех лет (ст. 176 КЗоТ);

2) лиц моложе восемнадцати лет (ст. 176 КЗоТ);

3) другие категории работников, предусмотренные законодательством.

16. Работа инвалидов в ночное время, в том числе и при круглосуточной сменной работе, возможна только по их согласию и при условии, что это не противоречит медицинским рекомендациям (ст. 55, 63 и 172 КЗоТ).

17. Суммированный учет рабочего времени каждого работника осуществляется по табелю выходов на работу и утвержденному графику работы (сменности) за учетный период. Эти два расчета необходимы с целью выявления сверхурочных часов и часов, отработанных работниками в выходные дни или дополнительные по графику дни отдыха при временном отсутствии работников в других сменах, для правильного начисления им заработной платы.

Дежпраці про застосування підсумованого обліку робочого часу

Новости публикуются на языке оригинала

Управління Держпраці в Івано-Франківській області надало роз’яснення щодо застосування підсумованого обліку робочого часу.

Згідно зі ст. 61 КЗпП, на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також на окремих виробництвах, у цехах, на дільницях, у відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержано встановленої для такої категорії працівників щоденної чи щотижневої тривалості робочого часу, допускається за погодженням із профспілковим комітетом підприємства, установи, організації запровадження робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.

Відповідно до підсумованого обліку робочого часу, робота працівників регулюється графіками роботи (змінності), які розробляються роботодавцем і погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації, а в разі його відсутності можуть бути передбачені в колективному договорі. Міністерством праці та соціальної політики України розроблено і наказом від 19.04.2006 р. № 138 затверджено Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу.

За підсумованого обліку робочого часу графіки роботи (змінності) мають розроблятися таким чином, щоб:

  • тривалість перерви в роботі між змінами (разом із перервою на обід) була не менше ніж подвійна тривалість часу роботи в попередній зміні (ч.1 ст. 59КЗпП);
  • тривалість щотижневого безперервного відпочинку була не менше ніж 42 години (ст. 70КЗпП).

Призначати працівника на роботу впродовж двох змін поспіль забороняється (ч. 2 ст. 59 КЗпП).

Час, відпрацьований понад нормальну тривалість робочого часу, визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом роботи згідно з табелем обліку робочого часу та нормою тривалості робочого часу за обліковий період. Час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважають надурочним (оплачують відповідно до ст. 106 КЗпП). Оплата за всі години надурочної роботи провадиться в кінці облікового періоду. Робота понад норму робочого часу, передбаченого графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу за обліковий період не є надурочною роботою.

У разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові й неробочі дні (ст. 73 КЗпП) за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними й оплачується в подвійному розмірі.

У разі якщо за характером виробництва неможливе додержання законодавчої норми робочого часу в установленому обліковому періоді й неминуча необхідність надурочного робочого часу, графіки роботи (змінності) повинні розроблятися з таким розрахунком, щоб норма надурочного часу не перевищувала 120 годин на рік (ст. 65 КЗпП).

При підсумованому обліку робочого часу змінна робота, як правило, триває в нічний час. Тому на такі роботи відповідно до ч. 1 ст. 55 КЗпП забороняється залучати:

  • вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 176 КЗпП);
  • осіб, молодших 18 років (ст. 192КЗпП);
  • інші категорії працівників, передбачені законодавством.

Робота інвалідів у нічний час, у т.ч. і при цілодобовій змінній роботі, можлива лише за їх згодою та за умови, якщо це не суперечить медичним рекомендаціям (ст.ст. 55, 63 та 172 КЗпП).